Відмінювання прикметників і відповідні їх відмінкові закінчення в українській мові залежать від групи прикметника. Усі прикметники розподіляють на дві групи – тверду та м’яку.
До твердої групи належать прикметники, основа (слово без закінчення) яких у
називному відмінку однини закінчується твердим приголосним.
Наприклад: доччин, гарний, Олексіїв.
Присвійні прикметники із суфіксами –ин-, (-їн-), -ів-, (-їв-) відмінюються як
прикметники твердої групи.
Тверда група
|
Чоловічий рід |
Жіночий рід |
Середній рід |
Множина |
|
|
Н. |
чистий |
чиста |
чисте |
чисті |
|
Р. |
чистого |
чистої |
чистого |
чистих |
|
Д. |
чистому |
чистій |
чистому |
чистим |
|
Зн. |
чистий, чистого |
чисту |
чисте |
чисті, чистих |
|
Ор. |
чистим |
чистою |
чистим |
чистими |
|
М. |
на/у чистому, чистім |
на/у чистій |
на/у чистому, чистім |
на/у чистих |
До м’якої групи належать прикметники, у яких основа
завершується м’яким приголосним. Наприклад: вечірній, безкраїй.
Прикметники м’якої
групи у відмінкових закінченнях мають літеру і: торішній, синій. У називному
відмінку множини всі прикметники мають закінчення –і: веселі, літні.
М’яка група
|
|
Чоловічий рід |
Жіночий рід |
Середній рід |
Множина |
|
Н. |
пізній |
пізня |
пізнє |
пізні |
|
Р. |
пізнього |
пізньої |
пізнього |
пізніх |
|
Д. |
пізньому |
пізній |
пізньому |
пізнім |
|
Зн. |
пізній, пізнього |
пізню |
пізнє |
пізні, пізніх |
|
Ор. |
пізнім |
пізньою |
пізнім |
пізніми |
|
М. |
на/у пізньому, пізнім |
на/у пізній |
на/у пізньому, пізнім |
на/у пізніх |
Відмінювання
прикметників на -лиций
Складні прикметники, другою частиною яких є –лиций в
однині мають м’яку основу (окрім називного й орудного відмінка), у множині –
тверду (окрім називного відмінка), а тому не належать ні до твердої, ні до
м’якої групи, маючи мішану систему закінчень. Наприклад: повнолиций, повнолицього, повнолицьому, повнолицим, повнолицих.
