В українській мові творення прикметників відбувається за допомогою суфіксів.
Суфікси
прикметників
|
Якісні прикметники |
Відносні прикметники |
Присвійні прикметники |
|
–ш-, -іш-, -енн-, -анн-, -езн-, -еньк-, -есеньк-, -ав-, – яв-,
-уват, -ист-, – лив-, -н-, -ат-, -к-, -ок- та інші. Наприклад: тоненький, широкий, тепліший. |
-н-, -ськ-, -ев-(-єв-), -ов-, -зьк-, -цьк-, -инськ-,
-ичн-, -ічн-, -овн-, -ійн-, -ан- (-ян-), – ин-, -альн- та інші. Наприклад: алюмінієвий, гірський, морквяний. |
-ин-, -їн-, -ов-, -ів- (-їв-), -івськ-, -ач- (-яч-) та інші. Наприклад: мишачий, батьківський, доччин. |
Зверніть увагу! При творенні
відносних прикметників за допомогою суфікса –ськ- відбуваються зміни
приголосних:
г, з, ж + ськ = зьк
к, ц, ч + ськ = цьк
х, с, ш + ськ = ськ
Наприклад: Чехія – чеський, глядач – глядацький.
Творення
присвійних прикметників
Присвійні прикметники творяться від іменників І та ІІ відмін, що позначають
назви осіб і тварин, за допомогою наступних суфіксів.
