Про значення, ознаки та синтаксичну роль дієслова як частини мови.
Дієслово:
загальне значення
Дієслово – самостійна частина
мови, яка означає дію або стан предмета, і відповідає на запитання що робити? що зробити? Наприклад: слухати, плести,
випити.
Морфологічні
ознаки дієслова
Дієслово має наступні граматичні
категорії: час, число, особу, рід, спосіб.
Синтаксична
роль дієслова
Найчастіше в реченні дієслово виконує
роль присудка, хоча може виконувати будь-яку синтаксичну роль.
Дієслово має п’ять основних форм:
неозначену форму, особові форми, безособову форму, дієприкметник і
дієприслівник.
Початковою формою дієслова є неозначена
форма.
Форми
дієслова
|
Назва форми |
Значення і питання |
Морфологічні ознаки |
Синтаксична роль |
Приклади |
|
Неозначена (інфінітив) |
Дія, стан
предмета узагальнено (що робити? що зробити?) |
Незмінна
форма |
Будь-який
член речення |
малювати, зшити |
|
Особова (власне дієслово) |
Дія, стан
предмета (що роблю? що зробив? що робитиме?) |
Змінюється
за особами, часами, родами, числами, способами |
Присудок |
малюю, зшила |
|
Дієприкметник |
Ознака
предмета за дією (який? яка? яке? які?) |
Змінюється
за родами, відмінками, числами |
Означення,
присудок |
намальований, зшитий |
|
Дієприслівник |
Додаткова
дія предмета (що роблячи? що зробивши?) |
Незмінна
форма |
Обставина |
малюючи, зшивши |
|
Безособова форма на но, то |
Відношення
до будь-якої особи (що зроблено?) |
Незмінна
форма |
Присудок |
мальовано, зшито |
